Сторінка інструктора з ЛФК
Лозюк Мирослав Юрійович
інструктор з лікувальної фізичної культури
Вся нескінченна різноманітність проявів нервової діяльності в кінцевому результаті призводить лише до одного явища – м’язового руху.
І.М. Сєченов.
Завдання лікувальної фізкультури
1. Зберегти та підтримати організм дитини у якнайкращому функціональному стані.
2. Попередити ускладнення, які можуть бути викликані як основним захворюванням, так і вимушеною тривалою гіподинамією.
3. Сприяти покращенню дії медикаментозних засобів, скоротити терміни лікування.
4. Залучити дитину до активної участі у процесі реабілітації.
5. Стимулювати потенційні можливості дитини.
6. Прискорити ліквідацію місцевих проявів хвороби.
7. Попередити негативний вплив факторів навколишнього середовища.
8. Якнайшвидше відновити функціональну повноцінність дитини.
9. Прискорити повернення дитини в суспільство, до суспільно корисної праці.
Відмінні особливості лікувальної фізкультури
Лікувальна фізкультура має ряд особливостей, які дають можливість використовувати її в комплексному лікуванні, часом – як основний метод, а нерідко – як єдиний метод реабілітації хворого:
природність (основний засіб ЛФК – фізичні вправи, а рух – це життя);
доступність – можна займатися в будь-яких умовах (надворі, в приміщенні, в коридорі, холі, в ліжку) і не вимагає дорого обладнання (за відсутності – можна обійтись і без нього);
універсальність впливу;
має загальний вплив на увесь організм, що дає можливість підвищити реактивність організму (підвищити резерви гомеостазу);
має вибірковий, місцевий, дозований вплив, дає можливість нормалізувати функцію окремих органів та систем (стимулювати функцію при її зниженні і послаблювати – при її підвищенні);
потенціює дію лікарських засобів;
не має побічної дії, травматичного впливу (при правильно підібраних засобах лікувальної фізкультури та режимі рухової активності);
не викликає алергічних реакцій, а, навпаки, має десенсибілізуючий вплив, підвищує реактивність організму;
легко дозується та вивчається реакція організму на навантаження;
має мало протипоказань;
може застосовуватись тривалий час (а краще – постійно) з позитивним ефектом;
є ефективним засобом первинної та вторинної профілактики: попереджує виникнення та рецидиви захворювань;
має загартовувальний вплив, підвищує опірність організму до негативного впливу факторів навколишнього середовища; залучає дитину до активної участі в процесі видужання;
створює позитивний емоційний вплив;
прискорює відновлення працездатності і повернення дитини в суспільство, до суспільно корисної праці.
