СЕЕН

СЕЕН

Програма Соціально-емоційне та етичного навчання (СEEН, Learning Social Emotional and Ethical (SEE) Learning) – це інструмент розвитку м’яких навичок або “soft skills”. Як-от, уміння комунікувати, співпереживати собі й іншим, керувати своїми емоціями, працювати в команді, креативно й критично мислити, вести за собою і виважено йти за лідерами тощо. Таке навчання розвиває в учнівства усвідомленість, співпереживання та залученість.

На практиці це – набір вправ, які можна інтегровувати в урок або проводити як окреме заняття.

“Один із позитивних результатів у країнах, де програма впроваджується кілька років, – це те, що діти використовують ці навички щодня. Вони навчились регулювати свій рівень стресу. Наприклад, буває так, що перед контрольною діти нагадують педагогам дати їм час, щоби заспокоїтися, користуючись цими навичками. 

Дослідження, які вивчають різні соціально-етичні програми, визначили, що СЕЕН допомагає знизити антисоціальну поведінку (як-от булінг у школі на 10%), посилити просоціальну поведінку на 10% і підвищити академічну успішність учнівства на 11%”, – каже віцедиректор Центру споглядальних наук та етики Університету Еморі, один із розробників СЕЕН Брендан Озава де Сільва.

“Нова українська школа” поговорила з головою Ради ГО “ЕдКемп Україна” Олександром Елькіним і віцеголовою Ради цієї організації Оленою Масалітіною про те, що таке соціально-емоційне та етичне навчання, чим воно допомагає учителям і учням та як формує довіру.

ПРО ЩО ПРОГРАМА СЕЕН І ЯК ЇЇ АДАПТУВАЛИ ДЛЯ УКРАЇНИ

СЕЕН – це освітня програма, розроблена спеціалістами Emory University для міжнародного використання. Для кожного рівня освіти є свої набори уроків: для ранньої початкової школи (1–2 класи), для пізньої початкової (3–4 класи), для середньої (5–9 класи), для старшої (10–12 класи, поки є тільки у чорновиковій версії).

Вона базується на найновіших розробках різних сфер науки. Насамперед – науки про нервову систему. Йдеться, наприклад, про те, як людина переживає стрес, і головне – як із ним боротися. Відповідно, програма корисна не тільки для дітей, а й для вчителів.

Іще одна наука, на якій ґрунтується програма, – емоційна й соціальна нейробіологія. Тобто наука про те, як людина переживає емоції і як вони впливають на наші взаємини.

“Діти та підлітки нині переживають дуже великий стрес, як і дорослі. Великою мірою цей стрес спричинений соціальними чинниками: вони хвилюються, як їх сприймають однокласники, вони не завжди вміють правильно виразити свої емоції. Оскільки ми тепер маємо ці наукові дані та техніки, які дають змогу управляти своїм рівнем стресу, було очевидним рішення викласти все це в дієву навчальну систему. 

Дуже важливий момент – це довіра, яка вибудовується між дітьми та педагогами завдяки цій програмі. Ця довіра також допомагає їм знизити рівень стресу, оскільки вони можуть ділитися цим зі своїми однолітками та вчителями”, – говорить Брендан Озава де Сільва.

  • Соціально-емоційне та етичне навчання: особливості міжнародної програми
  • https://www.youtube.com/watch?v=6oUf_TgtJNk

Програма вже працює в США, Чилі, Колумбії, Бразилії, Австрії, Німеччині, Швейцарії, Іспанії, Італії та Індії. Її одразу створювал як таку, що пасує для різних культур. Науковці апробували СЕЕН, враховуючи особливості різних країн.

“В Україні ми попрацювали, зокрема, над перекладом термінології. Наприклад, є такі англійські слова, як-от “awareness” i “mindfulness”, – наводить приклад Олена Масалітіна. – І те, і те українською перекладається як усвідомленість. Зате значення цих термінів відрізняється.

І якби ми залишили однаковий переклад, людей, які працюють із програмою, це трохи би дезорієнтувало. Тому ми з колегами вирішили, що “mindfulness dialogs” перекладатимемо не як “усвідомлені діалоги”, а як “вдумливі”. Так людям легше розрізнити і сприйняти ці слова й сенси”.

Також довелося замінити деякі культурні поняття, як-от їжу та імена. Наприклад, дитячі американські імена замінили на українські – аби діти сприймали це як щось близьке.

Зараз програму пілотують у 26-ти укрїнських школах із 21-ї області, 197 педагогів викладають СЕЕН для 4441-го учня і учениці. Пілотування відбувається в межах загальнонаціонального шкільного експерименту МОН за участі Інституту модернізації змісту освіти, Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України (наказ МОН від 18.11.2019 р. №1431) і за підтримки Громадської служби миру – GIZ Україна.

ЯК СЕЕН ВПЛИВАЄ НА РОЗВИТОК М’ЯКИХ НАВИЧОК

За словами Олександра Елькіна, програма сконструйована так, що і дитина, і доросла людина мають пропустити її через себе. Учитель – коли навчається перед викладанням дітям. Адже програму не можна викладати, якщо ти в ній не орієнтуєшся і сам в цьому процесі не зростаєш. Учень – коли безпосередньо навчається за цією програмою.

“Ми пропускаємо інформацію через нашу голову, потім – вмикаємо серце, а потім – починають працювати руки. Усе починається з етапу усвідомленості, розуміння себе і своїх відчуттів, емоцій і ціннісних орієнтирів. Щоби перейти від етапу усвідомленості далі, треба розуміти не тільки себе, а й інших. Але не тільки розуміти, чому вони поводяться так чи інакше, а вміти демонструвати емпатію й переходити на рівень співпереживання.

Це – найвищий рівень емпатії, коли ми намагаємося не тільки присісти поруч із людиною і зрозуміти її на раціональному рівні, а хочемо допомогти людині подолати якісь виклики чи проблеми в житті”, – говорить Олександр Елькін.

Усвідомленість, співпереживання та залученість – три ключові навички, які розвиваються в межах програми. Вони розкриваються на трьох рівнях залученості: особистісному (я), соціальному (я – у класі, родині, з друзями) та системному (я – в країні, системі, на континенті, на планеті). Так, зрештою, ми розуміємо, що взаємозалежні одне від одного.

  • Що таке емоційно-соціальне та етичне навчання і чому воно нам потрібне?
  • https://www.youtube.com/watch?v=po482LNyjvk

 

 

СЕЕН побудовано на трьох вимірах, які відповідають типам знань і компетенцій, що їх СЕЕН прагне
передати учнівству:

  • (1) усвідомленість,
  • (2) співпереживання,
  • (3) залученість.

Кожен із цих вимірів можна розглядати на трьох рівнях:

  • (1) особистісному,
  • (2) соціальному,
  • (3) системному.