МІЖНАРОДНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНИХ НАВИЧОК — В УКРАЇНІ

МІЖНАРОДНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

 СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНИХ НАВИЧОК — В УКРАЇНІ

Україна стала частиною першого масштабного міжнародного дослідження соціально-емоційних навичок, яке здійснює Організація економічного співробітництва та розвитку (OEСР) в різних країнах світу. Національним дослідницьким центром буде ГО «ЕдКемп Україна».

Що таке соціально-емоційні навички та для чого їх оцінювати?

Соціально-емоційні навички (м'які, гнучкі, навички XXI століття, soft або life skills) — це індивідуальні риси та характеристики, які можна розвивати протягом життя, вони важливі для навчальних досягнень, соціальних стосунків і згуртованості, конкурентоспроможності на ринку праці, активної громадянської позиції й добробуту людини загалом.

Зазвичай шкільна освіта орієнтувалася на академічну успішність. І лише нещодавно у світі та в Україні зокрема освітяни почали надавати увагу формуванню в учениць і учнів соціально-емоційних навичок. У 2019 році Організація економічного співробітництва та розвитку започаткувала Survey on Social and Emotional Skills (SSES) — Дослідження соціально-емоційних навичок (ДоСЕН) — перший міжнародний моніторинг. 

«Академічні успіхи — лише один із чинників, що роблять людей, бізнеси та країни успішними. Роботодавці високо цінують м’які навички, і багато освітніх систем хочуть надавати їм пріоритет. Але завжди було важко надійно виміряти ці навички, а те, що не вимірюється, рідко затверджується. Наше дослідження стане новим словом у цьому», — наголошує Андреас Шляйхер, директор директорату освіти та навичок ОЕСР, спеціальний радник з освітніх політик генерального секретаря ОЕСР, засновник PISA і ДоСЕН. 

Цілі дослідження:

  • інформувати учасників про соціально-емоційні навички учнівства;
  • виявити вплив оточення підлітків на розвиток соціально-емоційних навичок;
  • дослідити вплив політики культурного і соціоекономічного контексту на ці навички;
  • сформувати розуміння впливу соціально-емоційних навичок учнівства на їхнє подальше життя;
  • показати, що правдива, надійна та порівнювана інформація про соціально-емоційні навички може бути отримана від різних громад і середовищ.

Що вимірює ДоСЕН?

Дослідження вимірює рівень сформованості 17 соціально-емоційних навичок учнівства, які утворюють п’ять ключових вимірів і один додатковий:

1. Широта кругозору (відкритість до досвіду)

  • Допитливість: цікавість до ідей, любов до навчання, розуміння й інтелектуального освоєння; питливий склад розуму. 
  • Толерантність: відкритість до різних поглядів, поціновування розмаїття, інших культур і народів.
  • Креативність: придумування нових способів робити чи обмірковувати різні речі через дослідження, навчання на помилках, осмислення і візію.

2. Виконання завдань (сумлінність)

  • Відповідальність: здатність виконувати зобов'язання, пунктуальність і надійність.
  • Самоконтроль: здатність не відриватися, уникати раптових поривань і зосереджуватися на поточному завданні для досягнення особистих цілей. 
  • Наполегливість: виконання завдань неухильно і повністю.

3. Взаємодія з іншими (орієнтованість на зовнішній світ)

  • Товариськість: здатність зближуватися з іншими людьми (друзями і незнайомими), а також ініціювати й підтримувати соціальні зв'язки. 
  • Упевненість у собі: здатність упевнено озвучувати власні думки, потреби і почуття та справляти соціальний вплив.
  • Енергійність: здатність робити щоденні справи енергійно, завзято і навіть спонтанно.

4. Регуляція емоцій (емоційна стабільність)

  • Стресостійкість: здатність ефективно контролювати власну тривожність і спокійно розв'язувати проблеми, без зайвої напруги та стресу.
  • Оптимізм: позитивні й оптимістичні очікування від себе і життя загалом. 
  • Контроль над емоціями: володіння ефективними стратегіями для врегулювання перепадів настрою, злості та роздратування на тлі засмученості, розчарувань. 

5. Залученість (здатність до співробітництва)

  • Співпереживання: здатність до емпатії, розуміння інших, турбота про їхній добробут і, як наслідок, поціновування близьких стосунків і докладання зусиль для їхнього підтримання. 
  • Довіра: припущення, що інші люди загалом мають добрі наміри, та здатність прощати тих, хто вчинили погано. 
  • Взаємодія: життя в гармонії з іншими, поціновування взаємозалежності між усіма людьми.

6. Додатковий вимір

  • Мотивація досягати: встановлення високих стандартів для себе і докладання зусиль для їхнього досягнення. 
  • Самоефективність: стійка віра у власну здатність виконувати завдання й досягати цілей.

Опитування складається із тверджень на кшталт «Я люблю дізнаватися щось нове» (про допитливість) або «Я спокійна / спокійний навіть у напруженій ситуації» (про стійкість до стресу). Учень чи учениця мають визначити своє ставлення до кожного твердження за шкалою: від 1 — цілком не погоджуюся, до 5 — цілком погоджуюся.

Зміст дослідження

ДоСЕН містить також і опитування, які визначають, що саме впливає на розвиток м'яких навичок в учнівства. Для повноти контексту опитувальники заповнюють також учителі й учительки, керівництво школи і, за бажанням, батьки чи офіційні представники дитини.

У всіх груп різні питання. В учнівства про їхнє оточення, здоров’я, очікування від освіти та майбутньої роботи, можливості на ринку праці, шкільне життя, гендерні аспекти. У вчителів і вчительок — про професійний досвід, ставлення до соціально-емоційних навичок і досвід їхнього формування, викладання онлайн і добробут. У керівництва — про шкільну історію та середовище, безпекову ситуацію (зокрема цькування), досвід упровадження практик формування соціально-емоційних навичок в учнівства та профорієнтацію в школі. У батьків запитуватимуть про ситуацію та добробут в родині, здоров’я дитини та її взаємини з дорослими, а також про рівність у стосунках.

Учасники проходять опитування на спеціально створеній онлайновій платформі, перебуваючи безпосередньо в приміщенні закладу освіти. За процесом стежить представник чи представниця організаторів дослідження, а також представники педколективу школи.

Внесок ДоСЕН у розвиток середньої освіти

Участь у дослідженні школярів віком і 10, і 15 років покаже їхні рівні володіння соціально-емоційними навичками. Молодше учнівство навчалося за методиками Нової української школи, а старше — ні.

Щоб побачити різницю у роботі вчительства та дітей із соціально-емоційними навичками в різних місцевостях до дослідження увійдуть сільські та міські школи, школи з різних регіонів, зокрема деокупованих. У ДоСЕН також візьмуть участь 26 шкіл-учасниць всеукраїнського експерименту з упровадження програми соціально-емоційного та етичного навчання(СЕЕН). Результати цих шкіл покажуть, наскільки ефективна програма розвитку соціально-емоційних навичок учнівства.

«Міжнародне дослідження ДоСЕН дасть нам змогу подивитися на себе збоку, ніби вийшовши за межі, з-поза нашої освітньої системи. Безумовно, це дослідження виявить переваги і недоліки в реалізації освітньої стратегії України. Ми зможемо побачити, де варто поліпшити роботу, попрацювати з освітніми політиками, з питаннями підготовки та перепідготовки вчительства, співпраці з батьками та учнями, з громадами, освітніми управлінцями», — відзначає Руслан Гурак, голова Державної служби якості освіти.

Попри те, що результати будуть оприлюднені у 2024 році, організатори вже мають висновки пілотного етапу. «Загалом майже всі соціально-емоційні навички краще розвинуті в дітей десяти років, ніж у п’ятнадцятирічок. Найбільше це видно в таких навичках, як допитливість і креативність. І це зниження навичок набагато стрімкіше відбувається в дівчат, ніж у хлопців. Науковці й науковиці можуть навести багато аргументів, чому так стається: вони говорять про вплив рефлексії та самокритики підлітків. Це може бути правдою. Але ці результати також відображені в анкетах батьківства та вчительства. Тому ми маємо ставити собі запитання про те, що можна зробити в школі, щоб плекати, а не пригнічувати навички, які нинішнім підліткам знадобляться в подальшому житті», — говорить Андреас Шляйхер.

Зарубіжні країни вже використовують попередні результати ДоСЕН для зміни освітніх політик. Результати ДоСЕН в Україні також можуть стати рушієм змін в освітніх політиках на рівні держави, пріоритетом у впровадженні НУШ на рівні базової освіти та підтримати реформу.

Масштаб дослідження

У ДоСЕН беруть участь 15 країн: у середньому 75 закладів освіти та 3 000 учениць і учнів 15-річного віку. На міжнародному рівні дослідження вже триває другий рік, але Україна долучилася до ДоСЕН лише 2023 року: організатори дослідження зробили виняток, усвідомлюючи цінність і унікальність українського досвіду.

Україна приєдналася до дослідження з ініціативи ГО «ЕдКемп Україна», співорганізатором є Державна служба якості освіти України. Серед партнерів — Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, Консультативна рада з питань сприяння розвитку системи загальної середньої освіти при Президентові України, Інститут проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, команда PISA Українського центру оцінювання якості освіти, Інститут освітньої аналітики.

Національним координатором ДоСЕН призначено Олександра Елькіна, голову Ради ГО «ЕдКемп Україна». До команди входять також українські фахівчині й фахівці: радниця дослідження — Тетяна Вакуленко, заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти; соціолог дослідження — Олег Марущенко, віцеголова ради ГО «ЕдКемп Україна», кандидат соціологічних наук, доцент Харківського національного медичного університету; методистка дослідження — Ольга Рассказова, очільниця Лабораторії СЕЕН при ГО «ЕдКемп Україна», професорка, викладачка Харківської гуманітарно-педагогічної академії та інші.

Амбасадоркою проєкту стала Лілія Гриневич, міністерка освіти та науки України (2016-2019 рр.), проректорка Київського університету імені Бориса Грінченка. Українські фахівці адаптують дослідницькі інструменти ДоСЕН до нашого контексту та сформують добірку додаткових запитань, щоб урахувати воєнні і національні реалії. Команда психологів і психологинь працює також над тим, щоб усі інструменти дослідження були максимально чутливими до пережитого громадянками й громадянами України стресу і травми. Дослідження соціально-емоційних навичок в Україні здійснюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

 

Метод анкетування та обрані інструменти вимірювань дадуть змогу розкрити типові для учнів/учениць поведінкові, мисленнєві та емоційні моделі. Завдяки дослідженню вдасться визначити:

  • рівні сформованості 17 соціально-емоційних навичок учнівства
  • чинники, що впливають на формування соціально-емоційних навичок удома, в закладах освіти, за взаємодії з однолітками, через набутий досвід
  • вплив соціально-емоційних навичок на життя дітей.

Державна служба якості освіти України є співорганізатором дослідження разом з ГО «ЕдКемп Україна» як Національним центром ДоСЕН. У світі дослідження здійснює Організація економічного співробітництва та розвитку (OEСР) з 2019 року.

 

Керувати емоціями й вміти діяти в команді, бути відкритими до світу та стійкими до стресу – такими навичками мають володіти учні й учениці в сучасній українській школі. Попри те, що в підручниках з обов'язкових математики чи географії немає розділів як боротися зі стресом, в експертному освітньому середовищі вірять, що в час змін умовний іспит на стійкість не менш важливо освоїти, аніж отримати високі оцінки з профільних предметів. 

Команда EdCamp Ukraine презентувала на червневій національній (не)конференції EdCamp ВОЛЯ-2023 міжнародне дослідження, що пройде восени і покаже, наскільки сформовані такі необхідні дітям навички. 

Відтак ми презентували міжнародне дослідження соціально-емоційних навичок (ДоСЕН), яке проводитимуть в українських школах вже восени цього року. Це дослідження ініціювала Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), у ньому беруть участь 15 країн світу, включно з Україною. Ця організація також відома у освітній сфері авторитетним дослідженням PISA, що вимірює когнітивні навички читацької, математичної та природничо-наукової грамотності, до якого Україна доєдналася у 2018 році.

Що ж до ДоСЕН – це перше дослідження соціально-емоційних навичок, що відбувається на світовому рівні і має найвищі стандарти. OECР визначає соціально-емоційні навички (які ще називають м’якими, гнучкими або навичками XXI століття, soft або life skills) як індивідуальні здатності, риси і характеристики, які можна розвивати протягом життя та що важливі для навчальних досягнень, соціальних відносин і згуртованості, конкурентоспроможності на ринку праці, активної громадянської позиції й благополуччя людини загалом.

 

В українському контексті ці навички також допомагають дітям і дорослим давати раду зі стресом та тим травматичним досвідом, що ми усі проходимо у воєнний час.