ВСТУП

Освітня програма початкової освіти (далі освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації Навчально-реабілітаційного центру Хустської міської ради початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітню програму розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Положення про навчально-реабілітаційний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 221 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1132):

1-4-і класи

Постанова Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 р. «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 688 від 24.07.2019р.);

Наказ МОН України № 816 від 26.07. 2018 р. «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 1 класів з інтелектуальними порушеннями»;

Наказ МОН від 02.07.2019 р.  № 917 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 2 класу з порушеннями інтелектуального розвитку»;

Наказ МОН України № 467 від 01.04.2020 р. «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 3 класу з порушеннями інтелектуального розвитку»;

Наказ МОН України від 29.01.2021 р. № 121 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 4 класу з порушеннями інтелектуального розвитку».

РОЗДІЛ 1

ПРИЗНАЧЕННЯ НАВЧАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ЦЕНТРУ ТА ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ

Навчально-реабілітаційний центр Хустської міської ради створений у 2012 році та діє на підставі Статуту.

Призначення закладу – всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

- вільне володіння державною мовою;

- здатність спілкуватися рідною мовою;

- математична компетентність;

- інноваційність;

- екологічна компетентність;

- інформаційно-комунікаційна компетентність;

- навчання впродовж життя;

- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

- культурна компетентність;

- інші компетентності, передбачені Державним стандартом освіти.

Освітня програма складена на 2023-2024 навчальний рік і схвалена рішенням педагогічної ради від ___ . ___ .2023 року (протокол №___ ).

Основним засобом реалізації призначення є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Освітня програма, реалізована у закладі, спрямована на:

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;
• розвиток в учнів національної самосвідомості;
• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалення та перетворення суспільства;
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• вирішення завдань щодо формування загальної культури особистості;
• адаптації особистості до життя в суспільстві;
• виховання громадянської позиції, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

У навчальному закладі створені та функціонують: методичні об’єднання вчителів та вихователів, творча група.

Освітній заклад працює на засадах «педагогіки партнерства». Основні принципи цього підходу:

• повага до особистості;
  • доброзичливість і позитивне ставлення;
  • довіра у відносинах;
  • діалог – взаємодія – взаємоповага;
  • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Навчально-реабілітаційний центр допомагатиме батькам здобувати спеціальні знання про стадії розвитку дитини, ефективні способи виховання в дитині сильних сторін характеру і чеснот залежно від її індивідуальних особливостей.

Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;
• перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;
• орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

Структурними підрозділами Центру є:

дошкільне відділення, у складі якого функціонують дві групи для дітей з затримкою психофізичного розвитку та інтелектуальними (складними) порушеннями розвитку від 3 до 6 (7) років;

початкову ланку для дітей з інтелектуальними (складними) порушеннями розвитку;

пансіон, який забезпечує влаштування дитини на цілодобове перебування (п’ять діб), під час якого вона отримує харчування, місце для ночівлі окремо від батьків або інших законних представників та інші послуги з дотриманням норм законодавства;

реабілітаційне відділення, яке включає медичну, психолого-педагогічну, фізичну, соціально-побутову реабілітацію з наданням реабілітаційних послуг згідно з індивідуальною програмою реабілітації дитини-інваліда, яка проживає в сім’ї та за станом здоров’я може відвідувати дошкільний чи загальноосвітній навчальний заклад або навчається за індивідуальною формою навчання.

Освітній процес у Навчально-реабілітаційному центрі здійснюється з урахуванням особливостей психічного та фізичного розвитку учнів за змістом, формами і методами їх навчання, а також режиму дня, що забезпечує системність освітньої, корекційно-розвиткової роботи, реабілітаційних заходів.

РОЗДІЛ 2

ОПИС "МОДЕЛІ" ВИПУСКНИКА ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Випускником Навчально-реабілітаційного центру є особистість з особливими освітніми потребами, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності:

- володіння державною мовою, що передбачає елементарні уміння та навички (в межах мовленнєвих можливостей) усно і письмово висловлювати свої думки, усвідомлення ролі мови для спілкування та культурного самовираження;

 - можливість спілкуватися рідною мовою (в межах пізнавальних можливостей), що передбачає використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади;

- математична компетентність, що передбачає застосування (в межах пізнавальних можливостей) математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

- компетентності у галузі природничих наук, що передбачають формування пізнавального досвіду, прагнення самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

 - соціально-трудової компетентності, що передбачає формування трудових умінь та навичок, що забезпечують подальшу здатність до успішного опанування основ професійно-трудової діяльності, набуття навичок практичної життєдіяльності;

 - екологічна компетентність, що передбачає сформованість уявлень щодо екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання та збереження природних ресурсів;

- інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування елементарними основами цифрової грамотності для розвитку і спілкування, можливість безпечного використання інформаційно-комунікаційних засобів у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

- навчання впродовж життя, що передбачає опанування життєво необхідними базовими уміннями і навичками, що сприятимуть подальшій соціальної адаптації та інтеграції в суспільство;

- громадянські та соціальні компетентності, що передбачає уміння діяти (в межах своїх можливостей) в життєвих ситуаціях, ідентифікувати себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я та здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

 - культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості, формування навичок культури поведінки в соціумі;

 - основи фінансової грамотності, що передбачає формування уявлень про грошові одиниці, необхідні для здійснення та організації побутової життєдіяльності, залучення до сфери соціально-побутової та елементарної економічної діяльності.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: спілкуватися, взаємодіяти та співпрацювати з дорослим та однолітками, сприймати інструкції та навчальні завдання, керувати емоціями, регулювати власну поведінку.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, розвитку пізнавальної діяльності, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Розділ 3

цілі та задачі освітнього процесу

навчально-реабілітаційного центру

Мета Центру – надання дошкільної та початкової освіти, здійснення комплексної медичної, психологічної, педагогічної реабілітації дитини з особливими потребами, розвиток і формування її особистості, залучення її до колективного життя, сприяючи цим виникненню у неї нового світосприймання та полегшуючи її майбутню інтеграцію у суспільне життя.

У Центрі спільними зусиллями всіх учасників освітнього процесу створюється безпечне освітнє середовище відповідно до Законів України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, єдність навчання, виховання і розвитку учнів.

Основним завданням Центру є:

1) забезпечення здобуття учнями/вихованцями загальної середньої освіти І рівня та дошкільної освіти з урахуванням їх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів відповідно до державних стандартів;

2) створення умов для здобуття освіти учнями/вихованцями шляхом належного кадрового, матеріально-технічного забезпечення, забезпечення універсального дизайну та/або розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби та можливості учнів/вихованців;

3) забезпечення системного психолого-педагогічного супроводу учнів/вихованців, зокрема із складними порушеннями розвитку, з урахуванням їх стану здоров’я, індивідуальних особливостей;

4) надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (допомоги) учням/вихованцям центру та змінному контингенту;

5) викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів) способами, що є найбільш прийнятними для учнів із складними порушеннями розвитку, у тому числі шляхом адаптації/модифікації змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів), використання допоміжних засобів для навчання;

6) організація освітнього процесу, що ґрунтується на загальнолюдських цінностях, визначених Законами України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту” та “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”;

7) сприяння набуттю ключових компетентностей учнями/вихованцями;

8) забезпечення здійснення реабілітаційних заходів для учнів/вихованців центру, а також для змінного контингенту;

9) сприяння всебічному розвитку учнів/вихованців;

10) надання консультацій батькам (іншим законним представникам) учнів/вихованців з метою забезпечення їх активної участі в освітньому процесі та соціалізації учнів/вихованців і змінного контингенту.

Діяльність Центру базується на принципах доступності; гуманізму; демократизму; незалежності від політичних, громадських і релігійних об’єднань; взаємозв’язку розумового, морального, фізичного і естетичного виховання; рівності умов кожної людини для повної реалізації здібностей, всебічного розвитку; органічного зв’язку з національною  історією, культурою, традиціями; диференціації змісту і форм освіти; розвиваючого характеру навчання; гнучкості і прогностичності; поєднання державного управління і громадського самоврядування.

Виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу в центрі і ґрунтується на принципах, визначених Законами України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту” та “Про повну загальну середню освіту”.

Для забезпечення всебічного розвитку учнів (вихованців) з урахуванням їх індивідуальних особливостей створено відповідно до законодавства гурток фізкультурно-оздоровчого спрямування «Здоров’ячок».

Виховання здійснюється педагогічними працівниками, у тому числі вихователями, відповідно до режиму роботи центру та спрямовується на всебічний розвиток учня (вихованця).

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття за цією програмою

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття освіти за інших умов.

Провідним підходом у концепції Нової української школи є компетентнісний підхід, спрямований на оновлення змісту освіти, заснованого на формування необхідних життєвих компетентностей. Компетентнісний підхід визначає спрямованість освітнього процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані компетентності учнів, як ключові, предметні та життєва. Життєва компетентність, як здатність дитини з особливими освітніми потребами у процесі інтегрування у соціальне оточення цілісно реалізовувати на практиці знання, досвід і цінності, набуті у процесі корекційного навчання, набуває інтегративного значення в реалізації оновленого змісту освіти дітей з особливостями психофізичного розвитку.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типовими освітніми програмами.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних, їх використання посилює пізнавальний інтерес здобувачів освіти до навчання, діти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи пізнавальні здібності та можливості учнів з особливими освітніми потребами, конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення корекційно-розвивальних завдань та орієнтовних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Інваріантна складова навчальних планів для дітей з особливими потребами включає години корекційно-розвиткової роботи, яка спрямована на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме:

1. Цілеспрямоване формування пізнавальної діяльності: розвиток сенсорно-перцептивної діяльності та формування еталонних уявлень; формування мисленнєвої діяльності у взаємозв’язку з мовленнєвим розвитком; розвиток розумових здібностей шляхом опанування дій заміщення та наочного моделювання в різних видах діяльності (освітня, предметно-практична), розвиток творчих здібностей.
2. Формування освітньої та предметно-практичної діяльності (мотиваційного, орієнтовно-операційного і регуляційного компонентів): цілеспрямоване формування освітньої діяльності: вміння програмувати, контролювати, регулювати й оцінювати результати виконання завдань; всебічний розвиток предметно-практичної діяльності.
3. Корекційний розвиток емоційно-вольової сфери: формування здатності до вольових зусиль, довільної регуляції поведінки; подолання вже сформованих негативних якостей особистості; попередження й усунення афективних, негативних відхилень у поведінці.
4. Розвиток мовлення. Розвиток усного мовлення шляхом корекції порушень звуковимови, одночасно з формуванням фонематичних процесів; розвиток лексики й граматичного ладу мовлення; розширення активного та пасивного словникового запасу, уявлень про довкілля у процесі мовленнєвої й пізнавальної діяльності; формування управління й узгодження слів у реченні, зв’язного мовлення; ініціацію контакту, взаємодію та підтримування спілкування зі значущими дорослими та однолітками. Формування писемного мовлення у процесі: розвитку фонематичного, складового аналізу й синтезу; становлення синтетичних прийомів поскладового читання; формування мотивації оволодіння графічним зображенням букв й розвиток смислового програмування письмового висловлювання; формування мовних операцій.
5. Розвиток психомоторики. Формування рухових вмінь та навичок; розвиток координації рухів, спритності, сили, витривалості; розвиток відчуття ритму; розвиток правильної постави, ходи, грації, рухів; розвиток загальної та дрібної моторики; розвиток моторних функцій і дихання.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: розвиток мовлення, ритміка, корекція розвитку, лікувальна фізкультура.

При формуванні активної життєвої позиції дитини з ООП, її духовного, соціального і фізичного розвитку беруться до уваги наскрізні лінії:

Розділ 4

навчальний план закладу та його обгрунтування

4.1. Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг годин для здобувачів освіти 1 класу – 875 годин/навчальний рік; для 2-4-их класів – 910 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

У Навчально-реабілітаційному центрі передбачено варіант навчального плану початкової школи з українською мовою навчання. Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів освітніх галузей, курс за вибором.

Метою початкової освіти дітей з інтелектуальними порушеннями є особистісне становлення учнів, розвиток їхніх пізнавальних здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, пізнавальної активності, що забезпечують їхню готовність до життя в демократичному суспільстві, продовження навчання в основній ланці школи. Типову освітню програму для 1-4-х класів для дітей з інтелектуальними порушеннями розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Концепції Нової української школи, Державного стандарту початкової освіти, з урахуванням Типових освітніх програм, сучасних досягнень та спеціальної педагогіки та психології щодо навчально-пізнавальних можливостей дітей з інтелектуальними порушеннями.

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання (предметно-орієнтовані компетентності); вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

У пояснювальній записці до кожного предмету чи інтегрованого курсу представлено корекційно-розвиткові завдання та спрямованість навчального предмету, реалізація яких є обов’язковою умовою навчання. Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- корекційно-розвивальної спрямованості навчання;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

4.2. Перелік освітніх галузей для 1-2-их класів, які працюватимуть за НУШ-1 (Типова освітня програма під керівництвом О.Савченко):

• Мовно-літературна;
• Математична;
• Природнича;
• Соціальна і здоров’язбережувальна;
• Громадянська та історична;
• Технологічна;
• Мистецька;
• Фізкультурна.

Мовно-літературна освітня галузь. Українська мова і літературне читання.

Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;

– розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-творчих здібностей школярів;

– формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;

– формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;

– ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;

– формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науковопопулярні, навчальні, медіатексти);

– дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;

– залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовнолітературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Математична освітня галузь. Математика.

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;

- формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;

- розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей;

- формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Природнича, громадянська та історична, соціальна та здоров'язбережувальна освітні галузі. «Я досліджую світ».

Зазначені освітні галузі можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі 38 засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Технологічна освітня галузь. Дизайн і технології.

Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через інтегрований курс «Дизайн і технології». Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та проєктно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Мистецька освітня галузь. Мистецтво.

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Фізкультурна освітня галузь Фізична культура.

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

4.3. Перелік освітніх галузей для 3-4-их класів, які працюватимуть за НУШ-2 (Типова освітня програма під керівництвом Р. Шияна):

• Мовно-літературна;
• Математична;
• Природнича;
• Соціальна і здоров’язбережувальна;
• Громадянська та історична;
• Технологічна;
• Мистецька;
• Фізкультурна.

Основна мета мовно-літературної галузі полягає у формуванні ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою (всіма видами мовленнєвої діяльності) в процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, вирішення життєво важливих завдань. Інтегрований курс «Навчання грамоти» – важлива складова загального змісту початкової освіти дітей з інтелектуальними порушеннями, оскільки мова є не тільки окремим навчальним предметом, а й основним засобом опанування всіх інших шкільних дисциплін. Метою навчання української мови у початкових класах є забезпечення початкового рівня комунікативної компетентності з урахуванням інтересів і можливостей учнів, формування у них елементарних знань з мови і правопису та відповідних їм умінь, корекція недоліків психофізичного розвитку.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому інтегрованому курсі «Навчання грамоти» виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно та з допомогою альтернативних засобів комунікації», «Навчаємось читати», «Взаємодіємо письмово», «Навчаємось сприймати медіа».

Математика – один з основних предметів, що вивчається у спеціальних закладах загальної середньої освіти І ступеня для дітей з інтелектуальними порушеннями. Навчання математиці спрямоване на те, щоб сформувати та розвинути в учнів соціально-адаптивні навички та життєву компетентність, що у свою чергу сприятиме підвищенню рівня їхніх адаптаційних можливостей та самостійності.

З урахуванням особливостей розвитку та навчання дітей з інтелектуальними порушеннями у змісті початкового курсу з математичної освіти відповідно до зазначеної мети і сформульованих завдань виділено такі змістові лінії:«Дочислові уявлення та поняття», «Числа. Арифметичні дії з числами», «Арифметичні задачі», «Просторові відношення. Геометричні фігури», «Робота з даними».

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є ознайомлення молодших школярів з інтелектуальними порушеннями з навколишнім світом у процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, що охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Вирішення завдань курсу забезпечується відповідними змістовими лініями побудови навчального матеріалу, як освітнього, так і корекційно-розвивального характеру. Так, освітня мета реалізується за допомогою наступних змістових ліній:Людина (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);Людина в суспільстві (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці; громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);Людина і природа (цілісність природи, взаємозв'язок об'єктів і явищ, відповідальна діяльність людини у природі, залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Метою технологічної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування у школяра здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних трудових технологій, до використання технологій для власної самореалізації, культурного й національного самовияву.

Зміст технологічної освітньої галузі в початкових класах для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку структурується за такими змістовими лініями:«Світ технологій», «Світ ремесел та декоративно-ужиткового мистецтва», «Основи конструювання», «Основи побуту».

Корекційно-розвиткові завдання спрямовуються на забезпечення:

· пізнавального розвитку (формування явлень про послідовність та поетапне виготовлення виробу з опорою на зразок та предметно-інструкційну карту; розв’язування в процесі трудової діяльності пізнавальних задач в наочно-дійовому та наочно-образному плані; формування умінь виконувати завдання на основі словесної інструкції з опорою на наочність, дотримання етапів діяльності (аналіз, планування та організація виготовлення виробу, самоконтроль);

· мовленнєвого розвитку (на основі використання техніко-технологічної термінології у процесі розвитку зв’язного мовлення, формування умінь давати вербальний звіт про власну діяльність у вигляді фіксуючого, супроводжуючого та плануючого мовлення);

· сенсомоторного розвитку (формування умінь визначати форму, розмір, колір, розташування деталей предметів та їх властивостей, предметів на основі зорової, тактильної, слухової чутливості; розвиток дрібної моторики; навичок вправно володіти інструментами під час виконання практичних завдань); особистісного розвитку (формування позитивного ставлення до праці, готовності доводити виконання трудового завдання до завершення; усвідомленої навчально-практичної діяльності, цілеспрямованості, організованості, охайності та інших важливих для праці якостей особистості).

Метою навчання мистецтва у Навчально-реабілітаційному центрі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини з інтелектуальними порушеннями, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини. Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями:«художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Корекційна спрямованість освітнього процесу передбачає формування життєтворчості особистості на основі використання засобів навчання, які сприяють удосконаленню вищих психічних функцій, виробленню їх усвідомленості та довільності. Основними корекційно-розвитковими напрямами у формуванні мистецьких знань є розвиток пізнавальної, сенсомоторної, особистісної сфер дитини, що передбачає формування естетичного смаку, емоційної сфери, розширення соціального та естетичного досвіду. Процес навчання відбувається на основі активізації творчої діяльності особистості, що сприятиме цілісному та всебічному розвитку учнів.

Метою навчання образотворчого мистецтва є всебічний художньо-естетичний розвиток учнів з інтелектуальними порушеннями, формування в них особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва у процесі його пізнання та художньо-практичної діяльності, виховання потреби й здатності до художньо-творчої самореалізації.

Реалізація зазначеної мети та сформульованих завдань здійснюється на основі досягнення освітньої (засвоєння елементарних художньо-естетичних знань та оволодіння графічно-практичними уміннями і навичками) та корекційно-розвивальної (інтелектуальний, емоційно-чуттєвий, сенсорний розвиток) цілей та забезпечується відповідними змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють контент досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Метою музичної освіти в початковій школі є формування і розвиток в учнів комплексу ключових, предметних та міжпредметних компетентностей у процесі опанування музичними цінностями та способами музичної діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду й ціннісного ставлення до мистецтва, а також формування елементарної музичної освідченості та культури як важливої і невід’ємної частини їхньої духовності у процесі сприймання та інтерпретації кращих зразків української та світової культури. В основу програми покладені грані музики: змістова лінія «Музика в школі», змістова лінія «Про що розповідає музика».

Здоров’яформуюча та здоров’язберігаюча функції фізичної культури дітей з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня на сучасному етапі розвитку українського суспільства набуває великого значення у зв’язку з зростанням захворюваності, погіршенням фізичного розвитку та фізичної підготованості школярів. Щодо змістових ліній представленої програми, що визначають освітню діяльність учнів 1-го класу, це – «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність», «Комунікативна діяльність».

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

4.4. Організація корекційно-розвиткової роботи

          Корекційна складова є наскрізною лінією освітнього процесу, яка реалізується через ігрову, освітню діяльність, виховну роботу, роботу з батьками, ранкові зустрічі, розмовні хвилинки, хвилинки психоемоційного розвантаження, проектну діяльність.

          Важливим моментом корекційно-розвивального напряму є підготовка дітей до навчання, що передбачає цілеспрямовану організацію педагогічних заходів, спрямовану на:

• вироблення у дитини готовності навчатися шляхом формування вмінь зосереджувати увагу і погляд на особі, яка проводить навчання, займати правильне положення тіла під час навчальних занять;
• стимулювання відчуттів (дотику, смаку, слуху, зору, нюху);
• розвиток чуттєво-рухової інтеграції (що сприятиме впорядкуванню, правильній інтерпретації та реакції дитини на інформацію, що надходить від різних сенсорних систем).

Завдання корекційного процесу у НРЦ:

- формування безпечного та здорового освітнього середовища для забезпечення прав дітей з ООП на освіту, охорону здоров’я, корекцію порушень та відповідну реабілітацію;

- створення умов для надання учням якісних освітніх та реабілітаційних послуг в рамках державних стандартів;

- реалізація інтелектуального, фізичного, соціального та емоційного розвитку учнів,їх потенціалу;

- оновлення змісту корекційного навчання, приведення його у відповідність до Нової української школи, до потреб сучасного життя, запитів суспільства;

- створення основ для адаптації учнів з ООП до життя в суспільстві;

- формування ключових життєвих компетентностей та громадянських якостей вихованців з ООП;

- забезпечення соціально-педагогічних відносин, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я здобувачів освіти;

- проведення атестації та сертифікації педагогів;

- цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази Центру;

- реалізація індивідуальних творчих потреб вихованців;

- забезпечення відповідного санітарно-гігієнічного режиму з метою збереження життя та здоров’я всіх учасників освітнього процесу.

З вихованцями дошкільного відділення та учнями 1-4-х класів проводиться обов’язкова системна корекційно-розвиткова робота з ритміки, лікувальної фізкультури, розвитку мовлення, соціально-побутового орієнтування у дітей зі складними порушеннями розвитку. Така робота передбачає вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, і потребує впровадження особистісно-орієнтованих програм навчання та реабілітації за індивідуальним та диференційованим підходом. Корекційно-розвиткова робота у закладі організовується відповідно до Положення про навчально-реабілітаційний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 221.

У програмах, за якими навчаються учні з ООП, повністю збережений принцип корекційної спрямованості навчання; конкретизовані шляхи та засоби виправлення недоліків загального, мовного та фізичного розвитку. У зв’язку з фрагментарністю засвоєння учнями з порушенням інтелектуального розвитку навчального матеріалу запропонована більш досконала система міжпредметних зв’язків; особлива увага звернена на корекцію специфічних порушень чи всієї особистості в цілому.

В інваріантній частині навчального плану цілком збережено як перелік освітніх галузей, так і обсяг годин на кожну з них.

Інваріантна складова навчального плану закладу включає години корекційно-розвиткових занять для дітей з інтелектуальними порушеннями щодо психосоціального розвитку та корекції психофізичних порушень.

Корекційно-розвитковою складовою інваріантної частини навчального плану для дітей з інтелектуальними порушеннями регламентується організація системної реабілітаційної роботи з учнями. У центрі забезпечується психолого-педагогічний супровід, надаються психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги в індивідуальній або груповій формі у вигляді занять та проводяться педагогічними працівниками центру: протягом дня (для вихованців дошкільних груп та для змінного контингенту); у другій половині дня (для учнів центру, крім занять в індивідуальній формі або коли проведення таких занять у першій половині дня передбачено освітньою програмою та/або медичними приписами закладів охорони здоров’я).

Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття проводяться відповідно до індивідуальної програми розвитку та узгоджуються з реабілітаційними заходами, що надаються учням (вихованцям), та не призводять до перевантаження учнів (вихованців).

Для проведення занять у груповій формі створюються міжкласні групи. У групі повинно бути не менше двох та не більше шести осіб.

Формування таких міжкласних груп здійснюється відповідно до індивідуальних програм розвитку учнів та на підставі поданих документів для змінного контингенту.

Індивідуальні заняття здійснюються відповідно до індивідуальних програм розвитку учнів або на підставі поданих документів для змінного контингенту протягом дня.

Інваріантна складова навчального плану Навчально-реабілітаційного центру включає години корекційно-розвиткових занять, спрямованих на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме:

• розвиток мовлення, пізнавальної діяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей з особливими потребами;
• розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з навколишнім середовищем з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності і творчості;
• формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання у закладі освіти;
• створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та життєво важливих компетенцій.

Зміст корекційно-розвиткової роботи визначається з урахуванням особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами, мети, завдань та напрямів такої роботи.

Корекційно-розвиткові заняття для дітей з тяжкими порушеннями мовлення

Мета: компенсація порушень мовленнєвого розвитку та створення умов для формування навичок вільної комунікації, що сприятиме включенню дітей з тяжкими порушеннями мовлення до суспільного життя.

Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

1. Визначення порушень мовленнєвого розвитку та механізмів їх виникнення.

2. Подолання мовленнєвих порушень з урахуванням механізмів їх виникнення та з опорою на найбільш збережені компоненти мовленнєвої та пізнавальної діяльності.

3. Попередження появи вторинних порушень мовленнєвого (дисграфії, дизорфографії та дислексії) та пізнавального розвитку.

4. Формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з урахуванням мотивації, мети та соціальних норм поведінки.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: корекція мовлення, корекція розвитку, лікувальна фізкультура.

Корекційно-розвиткові заняття для дітей з порушенням опорно-рухового апарату

Мета: створення та забезпечення психофізичного та особистісного розвитку дітей із порушеннями опорно-рухового апарату, корекції наявних порушень психофізичного розвитку та забезпечення умов для розвитку усіх психічних процесів, що сприятиме максимальній соціалізації дітей.

Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

1. Визначення наявних порушень психофізичного розвитку дитини із порушеннями опорно-рухового апарату.

2. Подолання порушень з урахуванням механізмів їх виникнення з опорою на найбільш збережені функціональні системи розвитку.

3. Попередження появи та корекція вторинних порушень психофізичного розвитку.

4. Формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з урахуванням мотивації, мети та соціальних норм поведінки.

5. Нормалізація м’язового тонусу організму дитини через інтеграцію мовленнєвої, пізнавальної, рухової діяльностей.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: лікувальна фізкультура, корекція розвитку.

Корекційно-розвиткові заняття для дітей з інтелектуальними порушеннями

Мета: психосоціальний розвиток та корекція психофізичних порушень дітей з інтелектуальними порушеннями.

Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

1. Формування особистісних якостей дитини, розвиток і корекція всіх психічних процесів, сприяння психологічної адаптації та соціальної реабілітації дітей.

2. Розвиток та подолання порушень усного та писемного мовлення.

3. Корекція та розвиток рухових порушень та недоліків фізичного розвитку, формування вмінь диференціювати рухи відповідно до ступеня мускульних навантажень, темпу рухів.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: розвиток мовлення, соціально-побутове орієнтування, лікувальна фізична культура.

Корекційно-розвиткові заняття для дітей з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня

Мета: формування навичок життєдіяльності в соціальному середовищі.

Досягнення цієї мети забезпечується розв'язанням наступних завдань:

1. соціальна адаптація дітей;

2. корекція порушень розвитку;

3. загальний фізичний розвиток у відповідності з їх можливостями.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: психомоторний та сенсорний розвиток, логопедичні заняття, ритміка.

У роботі з цією категорією дітей важливо приділяти увагу формуванню у них певного обсягу знань, адекватність поведінки та вміння діяти у конкретних життєвих ситуаціях.

Корекційно-розвиткові заняття для дітей з інтелектуальними порушеннями, які мають розлади аутичного спектра

Мета – психосоціальний розвиток та корекція психофізичних порушень у дітей з розладами аутичного спектра.

Напрями корекційно-розвиткової роботи та завдання, реалізація яких в умовах мікрогрупи сприяє досягненню мети:

1. Розвиток психомоторики (гармонізувати психофізіологічний статус; збагачувати руховий репертуар; тренувати психомоторні функції та властивості (координованість, статична і динамічна рівновага, спритність, витривалість).

2. Сенсорний розвиток, сенсорна інтеграція (розвивати моторну імітацію, збагачувати чуттєвий досвід, формувати полісенсорне сприймання, коригувати сенсорну гіперчутливість, розвивати відчуття ритму, (структурування середовища і діяльності), розвивати дрібну моторику та зорово-моторну координацію).

3. Соціально-комунікативний розвиток (розвивати здатність виконувати соціальні норми та правила поведінки, підпорядковуватися інструкціям, формувати комунікативні вміння, у тому числі невербальні, стимулювати розвиток мовлення (активний та пасивний словниковий запас), формувати соціально-побутові навички).

Корекційно-розвиткові заняття проводять спеціалісти закладу освіти: вчитель музичної культури, логопед, практичний психолог, інструктор з лікувальної фізкультури.

Основні напрямки корекційно-розвиткової роботи у Навчально-реабілітаційному центрі реалізуються через курси:

Лікувальна фізкультура – 1-4 класи, дошкільна ланка

Корекція розвитку – 1-4 класи, дошкільна ланка

Розвиток мовлення – 1-4 класи, дошкільна ланка

Ритміка – 1-4 класи

Перелік корекційно-розвиткових програм:

Лікувальна фізкультура

Одним із найважливіших засобів зміцнення здоров’я, корекції рухових вад, покращення фізичного розвитку дітей закладу є лікувальна фізкультура. Систематичні заняття фізичними вправами створюють передумови для успішної життєдіяльності, відновлюють психологічну рівновагу, дозволяють повернутися до повноцінного життя, незважаючи на фізичні вади. Лікувальна фізкультура має загальнотонізуючий вплив на організм.

Фізична реабілітація передбачає фізкультурно-реабілітаційні заходи засобами використання спеціального корекційного обладнання, спеціальну лікувальну фізичну культуру.

Загальними завданнями лікувальної фізичної культури для дітей є наступні:

- лікування захворювань, профілактика їх ускладнень і загострень;

- підвищення фізіологічної активності органів і систем організму школярів, ослаблених хворобою;

- зміцнення, охорона здоров’я учнів та їх загартування.

Найважливішими вимогами до занять з дітьми з особливими освітніми потребами:

• забезпечення диференційованого підходу до дітей з урахуванням стану фізичного здоров’я, фізичного розвитку та форм захворювання;
• формування у дітей основ володіння навичок і вмінням до самостійних занять фізичними вправами;
• розвиток пізнавальних інтересів через рухову діяльність;

Основними засобами фізичної культури ЛФК є: вправи коригуючої гімнастики; вправи вибіркового тренування конкретних груп м’язів; вправи, що сприяють концентрації рухливості нервових процесів і психотренінгу перед початком виконання рухових дій; вправи корекції вадам ходьби, переміщень, лазінь, перелазінь; вправи профілактики плоскостопій; вправи корекції постави; вправи на корекції рухів; вправи на розслаблення; дихальна гімнастика.

Корекція розвитку

Мета занять з корекції розвитку – активізація та стимулювання пізнавальної діяльності, розвиток емоційно-вольової сфери, набуття комунікативних навичок і вмінь, навичок співпраці у дітей з інтелектуальними порушеннями.

Завдання занять:

1. Корекція та розвиток пізнавальних процесів.

2. Корекція, активізація та удосконалення розумових операцій.

3. Розвиток комунікативних умінь і навичок.

4. Розвиток загальної та дрібної моторики рук.

5. Збагачення словникового запасу.

6. Зняття емоційного напруження та створення емоційно-комфортної атмосфери.

Заняття з корекції розвитку спрямовані на корекцію та розвиток психічних функцій, особистості в цілому, створення оптимальних умов для подальшого становлення кожної дитини як особистості в процесі засвоєння цінностей та пристосування до вимог та критеріїв суспільства.

Заняття складається з трьох етапів:

1.Діагностичний етап.

2.Корекційно-розвитковий етап.

3.Етап оцінки ефективності корекційного впливу.

Розвиток мовлення

Заняття з розвитку мовлення спрямовані на формування у дітей мовленнєвої компетентності як основи соціалізації (тренування дихання, зміцнення голосових і дихальних м'язів); розвитку лексичного та граматичного компонентів мовлення, формуванню здатності до зв’язних висловлювань, розуміння прочитаного тексту, визначення прихованого змісту оповідань.

Заняття з розвитку мовлення включають такі завдання :

1. Підготовка та формування  фонетико-фонематичного компоненту мовленнядітей-логопатів за допомогоюлогопедичногомасажу, артикуляційноїгімнастики, постановки звуків, автоматизаціїзвуків у складах, словах, реченнях, текстах, диференціаціяопозиційнихзвуків.

2. Розвиток граматичного ладу мови: навчання дітей правильно будувати прості і складні речення; навчання вмінню встановлювати зв'язок слів у словосполученнях і реченнях.

3. Розвиток зв'язного мовлення. Формування зв'язного мовлення на матеріалі сюжетних картинок, серій сюжетних картинок, переказів оповідань, казок, ігор-драматизацій, вміння дитини будувати зв’язні висловлювання за власними тематичними малюнками.

4. Розвиток зорово-моторної координації. Розвиток сукупної діяльності зорового, рухового і тактильного аналізаторів. Формування навиків грамотного самостійного письма та усвідомленого читання, формування понять про оптико - просторові ознаки літер.

5. Зв'язок логопеда з батьками. Індивідуальні консультації такі як демонстрація вправ артикуляційної гімнастики, вправ на формування мовного дихання, прийомів логопедичного масажу, обговорення динаміки корекційно-розвивальної  роботи з дитиною.

Ритміка

Ритміка є складовою частиною музично-естетичного виховання. Вона сприяє гармонійному розвитку дітей, їх музичного слуху та музичної пам’яті, виразності рухів, формуванню правильної постави; ознайомлює дітей з музикою, танцями, піснями, вчить через рух виражати характер музичного твору.

Корекційні та оздоровчі завдання:

- виховання правильної постави і ходи, граційності рухів;

- корекція порушень загальної та дрібної моторики, корекція недостатньої диференційованості й координованості рухів у просторі й часі;

- керування темпом рухів та узгодження рухів із музикою;

- розвиток моторних функцій і дихання.

Освітні завдання:

• ознайомлення з елементами культури (історичними звичаями, традиціями) України і народів світу;
• виховання гуманістичних загальнолюдських цінностей;
• формування пізнавального інтересу до музичного і хореографічного мистецтва, виховання потребимузичних творів і хореографічних вистав та їх інтерпретації;
• розвиток фізичних якостей – сили, легкості рухів, спритності та ін.;
• формування краси і виразності рухів;
• формування просторових уявлень;
• розвиток відчуття ритму та здатності відчувати у музиці, рухах і мові ритмічну виразність;
• розвиток уміння сприймати музичні образи і можливості ритмічно, виразно рухатися, створюючи певний образ;
• розвиток творчих здібностей учнів, художньо-образного мислення, уяви, фантазії;
• заохочення до активної художньо-естетичної діяльності, стимулювання проявів імпровізації.

Виховні завдання:

• виховання колективізму;
• розвиток культури спілкування;
• сприяння усвідомленню своєї індивідуальності;
• формування позитивних рис характеру – наполегливості, вимогливості, терпеливості, поваги до старших, доброзичливості тощо.

Програма з ритміки складається з чотирьох розділів:

 - ритміко-гімнастичні вправи;

- ритмічні вправи з дитячими інструментами;

- імпровізація рухів на музичні теми, ігри під музику;

- народні танці і сучасні танцювальні рухи.

РОЗДІЛ 5

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ЗАСТОСУВАННЯ В НЬОМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Структура Навчально-реабілітаційного центру. Мережа груп та класів

          Навчально-реабілітаційний центр працює за п’ятиденним робочим тижнем, вихідні дні - субота і неділя.

Відповідно до Закону України «Про освіту» тривалість уроку в 2-4 класах встановлюється 40 хвилин, в 1 класах - 35 хвилин. Тривалість перерв, під час яких не відбувається харчування школярів – 10 хв., під час яких учні харчуються – 20 хв.

Відповідно Закону України «Про освіту» кожен навчальний рік розпочинається 1 вересня святом - День знань.

Відділення Центру функціонують у єдиній системі:

ДОШКІЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ.

Вік дітей: від 3 до 6 (7) років;

Функціонують 2 дошкільні групи:

Різновікова група «Сонечко» та старша група «Метелик»

Наповнюваність груп відповідно 5 та 8 вихованців.

ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І СТУПЕНЯ.

Вік дітей: від 6(7) до 10(11) років;

Функціонують 4 класи: 1-А, 2-А і 3-А, 4-А.

(кількість учнів в класах – до 7 учнів.);

Навчання на І ступені здійснюється за програмою спец. ЗНЗ для дітей з інтелектуальним порушенням - компенсаторно-адаптаційне навчання (для дітей, які мають низькі навчальні можливості, інтелектуальні порушення, комбіновані вади розвитку).

Кількість класів у навчальному закладі на 2023-2024 навчальний рік – 4:

• 1-А, 2–А, 3-А, 4-А класи (учні навчаються за программою спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з інтелектуальним порушенням).

Наповнюваність класів наступна:

- 1-А – 5 учнів,

- 2-А клас – 4 учнів,

- 3-А клас – 6 учнів,

- 4-А клас – 7 учнів.

Всього у початковій ланці здобуває відповідну освіту 22 учнів.

Робочий навчальний план для 1-4 класів складений відповідно наказу Міністерства освіти і науки України від 29.01.2021 р. № 121 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 4 класу з порушеннями інтелектуального розвитку».

Режим роботи Центру є 12 годинний та цілодобовий, тривалість навчального тижня –  5 днів.

Розклад уроків в Навчально-реабілітаційному центрі складається відповідно до навчального плану з дотриманням педагогічних та санітарно-гігієнічних вимог і затверджується директором закладу освіти.

Освітньо-реабілітаційний процес у Центрі забезпечується технологіями корекції та розвитку, програмами педагогічної, соціальної та медичної реабілітації з використанням новітніх досягнень у галузі педагогічної та медичної науки і практики.

Структура 2023/2024 навчального року

I СЕМЕСТР

З 1 вересня по 29 грудня 2023 р.

II СЕМЕСТР

З 15 січня по 30 травня 2024 р.

КАНІКУЛИ:

Осінні:  28 жовтня по 5 листопада 2023 року;

Зимові: 30 грудня 2023 р. по 14 січня 2024 року;                                                                                           

Весняні: 23 березня по 31 березня 2024 року.

РОЗДІЛ 6

ДОШКІЛЬНА ОСВІТА

Дошкільна освіта – це рівень освіти, який дитина з особливими освітніми потребами здобуває у дитячій групі за допомогою вихователів, в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння Базового компонента дошкільної освіти, який передбачає: формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини; виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля; утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини; розвиток потреби реалізації власних творчих здібностей.

Нормативною основою організації освітнього процесу для дітей дошкільного віку в  Навчально-реабілітаційному центрі у 2023/2024 н. р. є Базовий компонент дошкільної освіти, «Методичні рекомендації до оновленого Базового компонента дошкільної освіти». Освітній процес будується за принципами опосередкованого навчання, діяльнісного підходу, партнерської взаємодії дитини та дорослого.  Організація освітнього процесу здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», Санітарного регламенту. Питання організаційних аспектів діяльності в умовах воєнного стану регулюються Законом України № 2136-IX від 15.03.2022 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а також зазначені в листах Міністерства освіти і науки України від 02.04.2022 №1/3845-22 «Про рекомендації для працівників ЗДО на період дії воєнного стану в Україні», від 17.03.2022 № 1/3475-22 «Про зарахування до ЗДО дітей із числа внутрішньо переміщених осіб».

Головною метою дошкільної освіти в Навчально-реабілітаційному центрі є забезпечення цілісного розвитку дитини з особливими освітніми потребами, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок.

Система дошкільної освіти забезпечує:

• урахування індивідуальних особливостей дитини;
• формування дитячої творчості, вміння не лише репродукувати, а й створювати та реалізовувати власні задуми;
• заохочення дитини до розвитку здібностей загального, неспеціалізованого характеру;
• розвиток почуттів, емоційної сприйнятливості;
• корекційно-розвиткову діяльність;
• виховання у дошкільника почуття самовартісності, віри у свої можливості, своє значення для інших людей, формування оптимістичних життєвих перспектив;
• інноваційний характер освітньої діяльності, використання сучасних виховних та навчальних технологій, належні умови для педагогічної творчості, вдосконалення майстерності вихователя, становлення рефлективності як важливого чинника модернізації дошкільної освіти;
• виховання моральності, здатності орієнтуватися на совість як внутрішню етичну інстанцію;
• залучення дитини до системи цінностей, культури і традицій українського народу;
• підтримку природного прагнення дошкільника до активності, здатності діяти за власним бажанням, самостійним вибором;
• стимулювання м’язової активності дитини, зміцнення її фізичної витривалості, прищеплення уміння диференціювати корисне і шкідливе для свого організму та особистості;
• виховання у дитини прихильного ставлення до людей, довіри до людського оточення, відчуття своєї захищеності ним, прагнення встановлювати та підтримувати з ним щирі стосунки;
• розвиток образних форм пізнання світу (сприймання, наочно-образного мислення, уяви) через дитячі види діяльності;
• формування довільної поведінки, виховання характеру, вправляння в умінні ставити мету, виявити цілеспрямованість й наполегливість, долати труднощі; досягати високих стандартів якості продуктів праці;
• диференціацію „паспортного”, „біологічного”, „психологічного” та „соціального” віку дошкільника;
• високу культуру педагогічної оцінки життєвих досягнень дошкільника; співвіднесення оцінних суджень педагога із самооцінкою дитини, об’єктивними якісно-кількісними показниками кінцевого продукту її праці та вкладеними в неї зусиллями.

Організація корекційно-освітнього процесу у дошкільній групі здійснюється відповідно до Закону України “Про дошкільну освіту” і спрямована на реалізацію основних завдань дошкільної освіти.

Зміст корекційно-освітнього процесу визначається Базовим компонентом дошкільної освіти і реалізується відповідно до програми розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років від 12.04.13 №1/11-694 «Віконечко» (5 років). В програмі розкрито сутність психомоторного, пізнавального, мовленнєвого, соціального розвитку та особливості розвитку ігрової, образотворчої та конструктивної діяльності дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку. З’ясовано, ключові освітні завдання, розкрито зміст педагогічної роботи, надано поради батькам та визначено орієнтовні результати освітньої роботи з дошкільниками із затримкою психічного розвитку різних вікових груп. У програмі відображено вимоги до розвиненості, вихованості й навченості дитини дошкільного віку із затримкою психічного розвитку.

Матеріали програми окреслюють оптимальний комплекс розвивальних, виховних, навчальних функцій і змістових напрямів організації життєдіяльності в межах вікової компетентності дітей дошкільного віку. Реалізація вимог освітньої програми «Віконечко» передбачає застосування вихователями діяльнісного підходу, врахування специфічних видів дитячої діяльності (ігрова, комунікативна, образотворча та ін.), забезпечує формування психологічної зрілості, життєвих компетентностей і готовності до систематичного навчання в Новій українській школі старшого дошкільника.

Зміст програми має потенціал для формування в дітей дошкільного віку ключових компетенцій (згідно Базового компонента дошкільної освіти):

Навчальні інтереси формуються у дошкільників з ООП на заняттях та в інших видах діяльності у групах, що забезпечують успішність оволодіння новими компетентностями.

Базовий компонент дошкільної освіти передбачає засвоєння її змісту як завершеного етапу, розрахованого на весь період дошкільного дитинства, сформованість мінімально достатнього та необхідного рівня освітніх компетенцій дитини дошкільного віку, що забезпечує її повноцінний психофізичний та особистісний розвиток і психологічну готовність до навчання у школі. Набуття різних видів компетенцій дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності: ігровій,руховій, природничій, предметній, образотворчій, музичній, сенсорно-пізнавальній і математичній, мовленнєвій і вимагає практичного засвоєння дитиною системи елементарних знань про себе та довкілля, моральних цінностей, уміння доречно застосовувати набуту інформацію.

Дієвим засобом забезпечення наступності і перспективності дошкільної і початкової освіти у закладі є реалізація діяльнісного підходу через введення в освітній процес різних видів дитячої діяльності творчого характеру: сюжетно-рольова гра, дидактична гра, ліплення, малювання, музикотерапія, праця, насичення освітнього простору практико-орієнтованими ситуаціями, наближеними до реального життя. Такі ситуації, що відповідають потребам дітей у практичних діях, сприятимуть максимальній активізації пізнавальних інтересів і формуванню почуття відповідальності за найближче оточення (територія закладу, рослини на території, у групі, вміння цінувати речі). Діапазон дидактичних методів і прийомів розширюється  розвивальними іграми і вправами, логічними задачами, проблемними питаннями, ігровими технологіями, що активізують у дітей мислення і уяву.

Організація життєдіяльності дітей.

Дошкільний підрозділ Навчально-реабілітаційного центру діє відповідно до режиму дня. Режим дня дошкільних груп на 2023-2024 навчальний рік: заняття проводяться з вересня по травень за груповими, підгруповими та індивідуальними формами згідно розкладу. Тривалість занять 20-25 хв.

Розклад занять

Заняття проводять спеціалісти: вихователі, музичний керівник, практичний психолог, логопед, інструктор з лікувальної фізкультури згідно затверджених розкладів.

Для дітей дошкільного віку максимально допустима кількість занять у першій половині дня в молодшій та середній групах не перевищує двох, у старшій — трьох занять. У різновіковій групі тривалість занять диференціюється, орієнтуючись на вік кожної дитини. Під час занять проводиться комплекс вправ з рухової активності. Тривалість занять для дітей дошкільного віку визначається залежно від складності порушень з урахуванням нормативів, встановлених наказом МОН від 20 квітня 2015 р. № 446, та триває: для дітей, що здобувають дошкільну освіту у молодшій групі, — не більше 15 хвилин; у середній — 20 хвилин; у старшій — 25 хвилин.

Тематика занять максимально пов’язана з реальним життям і його сьогоденними проблемами, сприяє розвитку самостійності дітей, базується на власному досвіді дошкільників. При організації індивідуальних занять враховується час на переміщення дітей та час завершення діяльності, можливості переходу до іншого виду діяльності.

Передбачено місце і час для різноманітних, вільних проявів інтересів самої дитини (особистий час), можливість займатися улюбленою справою протягом дня. Активно залучаються до життєдіяльності групи (участь в організації різних видах діяльності дітей) члени родин.

У старшому дошкільному віці пріоритетом є формування особистісних якостей дітей. Під час корекційно-освітнього процесу діти дошкільного віку вчаться уважно, турботливо ставитися один до одного, виявляти правдивість, чесність у стосунках один з одним, з дорослими.

Упродовж навчального року практичний психолог проводить діагностику рівня розумового розвитку дошкільників, стану їх тривожності; здійснює психолого-педагогічний супровід дітей дошкільної групи з метою розвитку психічних процесів та емоційно-вольової сфери.

Корекційно-освітній процес у дошкільній групі організовується на принципах наступності та перспективності. Реалізація даних принципів у закладі полягає у забезпеченні єдності, взаємозв’язку та наскрізної узгодженості мети, змісту, методів, форм організації освітнього процесу з дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

Моніторинг

Завдання моніторингового дослідження:

1. Виявити якість практичної реалізації завдань Базового компоненту дошкільної освіти та отримати об’єктивну інформацію про якість дошкільної освіти, а також прогнозувати її розвиток.
2. Дослідити рівень засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти та освітньої програми «Віконечко».
3. Провести порівняльний аналіз відповідності фактичних результатів освітньої діяльності дошкільної групи прикінцевій меті – вимогам Державних стандартів дошкільної освіти та освітньої програми.
4. Визначити чинники, які сприяють покращенню виконання освітньої програми в дошкільній групі.
5. Надати рекомендації педагогам та батькам дошкільників стосовно визначення шляхів покращення якості дошкільної освіти, спираючись на результати моніторингу.

Об’єктом моніторингу є: інформація про учасників освітнього процесу: педагогів, дітей, батьків. Стан їх здоров’я, соціальний захист, умови життя та виховання, рівень задоволення потреби в освітніх послугах; навчально-методичне, матеріально-технічне, нормативно-правове, кадрове забезпечення освітнього процесу. результати освітнього процесу.

Учасниками моніторингу є всі суб’єкти освітнього процесу: педагоги, діти, батьки.

Методами моніторингу є:

• статистичні обстеження;
• експертні опитування педагогів, дітей, батьків;
• вивчення документації педагогів;
• метод аналізу результатів педагогічної діагностики дітей;
• методи обробки та накопичення інформації.

Види педагогічної діагностики:

• Початкова (на початку навчального року (вересень) з метою визначення стартових можливостей дошкільників і постановки конкретних завдань на перспективу).
• Поточна (відстеження результатів освітнього процесу з дітьми на певному етапі – за місяць, квартал, півріччя).
• Узагальнювальна (підбиття підсумків життєдіяльності дошкільників за тривалий період, рівнів їх розвитку та виконання освітніх програм).

Педагогічна діагностика дітей проводиться під час звичайних для них видів діяльності: занять, гри, самостійної діяльності, прогулянки, інших режимних моментів, в ході яких вихователь спостерігає за поведінкою дітей, особливостями їх спілкування, зацікавленнями, досягненнями. Проте діагностування містить і спеціальні діагностичні процедури, які відбуваються також у звичній обстановці: в режимі гри, бесіди, заняття чи міні-заняття з окремими дітьми.

Робота з батьками

Мета: забезпечення теоретичними та практичними знаннями щодо виховання дитини з особливими освітніми потребам дошкільного віку, формування в них первинних знань про вікові особливості психофізичного розвитку дітей з ООП дошкільного віку, розвитку прагнення до здорового способу життя, бажання бути прикладом для своєї дитини, формування вміння піклуватися про здоров’я своє, дитини і  навколишніх, організації правильного режиму дня, здорового харчування дітей з ООП дошкільного віку.

Форми роботи: бесіди, анкетування, консультації, засідання батьківського всеобучу «Школа життєвої компетентності», дитячі ранки та свята, розваги, конкурси та виставки творчих робіт.

РОЗДІЛ 7

ПОКАЗНИКИ (ВИМІРНИКИ) РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

На рівні Навчально-реабілітаційного центру розроблена система показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний “продукт” діяльності закладу відповідає ідеальній “моделі” випускника. При цьому об’єктами, механізмами та термінами контролю є:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, ковчингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи – 2 рази на рік);
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обов’язковою складовою навчальної програми з предмета – на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року.

          Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з порушеннями інтелектуального розвитку (навчально-методичний посібник, авт. О. В. Чеботарьова, Г. О. Блеч та ін., 2020).

          Об’єктами оцінювання є результати навчання дитини, у тому числі процес їх досягнення. Результати навчання – це знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти і оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

          Система оцінювання навчальних досягнень учнів ґрунтується винятково на позитивному ставленні до кожної дитини незалежно від її природних здібностей. Оцінюється не рівень недоліків, а рівень досягнень учня у порівнянні з його попередніми досягненнями. Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів з інтелектуальними порушеннями здійснюються на суб'єкт-суб'єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру.

          Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

          Упродовж навчання в початковій школі учні навчаються способам самоконтролю, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

          Враховуючи вікову особливість, що діти дуже чутливі до оцінювання їх дорослими, а негативну оцінку вони розуміють як вияв негативного ставлення з боку педагога, а також розуміючи важливість ролі дошкільної та початкової освіти як «стартового майданчика» для того, щоб задати індивідуальну траєкторію розвитку особистості, педагоги закладу мають використовувати формувальне оцінювання, яке включає два обов’язкових компоненти:

          - доброзичливе ставлення до дитини як до особистості;

          - позитивне ставлення до зусиль дитини, спрямованих на розв’язання задач, навіть якщо ці зусилля не дали позитивного результату).

          Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі, триває постійно і спрямовується на з’ясування проблем в опануванні учнем програмовим матеріалом та запобігання утруднень у подальшому навчанні.

          Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку; діагностувати досягнення на кожному етапі навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо її коригування і методів навчання відповідно до потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимальні результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними відповідними типовими освітніми програмами.

Для оцінювання особистісних досягнень учнів використовується вербальна оцінка; об’єктивних результатів навчання учнів у 1-2 класах – вербальна оцінка, у 3 класі – або вербальна оцінка, або рівнева оцінка за вибором закладу на підставі рішення педагогічної ради. Так, у 2023/2024 навчальному році оцінювання об’єктивних результатів навчання учнів 3 класу початкової школи буде виражатися вербальною оцінкою.

Форми і види перевірок для проведення формувального (поточного) і підсумкового (річного) оцінювання педагог обирає самостійно з урахуванням особливостей контингенту дітей.

Облік результатів підсумкового (річного) оцінювання у початковій школі фіксують у класному журналі та свідоцтвах досягнень учнів. Свідоцтва досягнень учнів оформлюються відповідно до чинного законодавства України та можуть бути доповнені, враховуючи особливості освітньої програми закладу.

Моніторинг результатів навчання здобувачів освіти проводиться систематично, тричі за навчальний рік (вересень (вхідне оцінювання), січень, травень) з усіх навчальних предметів (курсів) у початковій школі, фіксуються у таблицях моніторингу динаміки індивідуального розвитку, що дає розгорнуте уявлення про індивідуальний навчальний поступ дитини під час навчального року та змогу досліджувати стан і результати навчання здобувачів освіти та освітньої діяльності закладу.

За результатами моніторингу здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, визначаються чинники впливу на отриманий результат, приймаються рішення щодо їх коригування тощо.

Педагоги обирають і погоджують з батьками здобувачів освіти форму зворотного зв’язку та систематично проводять роз’яснювальну роботу з  батьками щодо особливостей оцінювання результатів навчання та процесу їх досягнення, що сприяє спрямуванню оцінювання на розвиток дитини.

Результати оцінювання здобувачів освіти доносяться до відома батьків (законних представників) дітей. Оцінка навчальної діяльності є конфіденційною інформацією, доступною лише для дитини та її батьків (законних представників).

7.1. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• Кадрове забезпечення освітньої діяльності відповідає профілю та навчально-методичному забезпеченню освітньої діяльності:

Кількість педагогічних працівників – 19 осіб + 1 сумісник.

Якісний склад:

Вища кваліфікаційна категорія – 5 педагогів + 1 сумісник

І кваліфікаційна категорія – 2 педагогів

ІІ кваліфікаційна категорія – 7 педагогів

Спеціаліст – 2 педагоги

Педагогічне звання «Старший вчитель» – 1 педагоги

Педагогічне звання «Старший вихователь» - 2 педагоги

Педагогічне звання «вихователь методист» – 1 педагог.

Вища освіта – 17 педагогів

Середня спеціальна – 3 педагогів

• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності відповідає державним програмам, затвердженим МОН України;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в навчально-реабілітаційному центрі;
• постійний моніторинг змісту освіти;
• спостереження за реалізацією освітнього процесу;
• моніторинг технологій навчання;
• моніторинг ресурсного потенціалу навчально-реабілітаційного центру;
• моніторинг управління ресурсами та процесами;
• спостереження за станом соціально-психологічного середовища НРЦ;
• контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
• розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.

РОЗДІЛ 8

ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Організація освітнього процесу в умовах дистанційного навчання відбувається згідно Положення про дистанційну форму здобуття загальної середньої освіти Навчально-реабілітаційного центру Хустської міської ради затвердженого педагогічною радою закладу від 31.08.2021 року, протокол № 1, розробленого на основі типового Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 08 вересня 2020 року № 1115).

Організація дистанційного навчання забезпечує можливість реалізувати право осіб на якісну та доступну освіту відповідно до їх здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду, незалежно від віку, місця проживання чи перебування, стану здоров’я, інвалідності, соціального і майнового стану, інших ознак і обставин, у тому числі тих, які об'єктивно унеможливлюють відвідування закладів освіти.

Дистанційне навчання здійснюється відповідно до освітньої програми Навчально-реабілітаційного центру та забезпечує виконання суб’єктами дистанційного навчання державних стандартів освіти.

У разі потреби дистанційне навчання може організовуватися за індивідуальним навчальним планом, який розробляє команда фахівців.

Педагогічні працівники НРЦ самостійно визначають режим (синхронний або асинхронний) проведення навчальних занять. При цьому не менше 50 відсотків навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, забезпечується в синхронному режимі.

Педагогічні працівники забезпечують регулярне відстеження результатів навчання учнів, а також надання їм підтримки в освітньому процесі (за потреби). Координує та надає методичний супровід педагогічним працівникам заступник директора з навчально-виховної роботи закладу.

Оцінювання результатів навчання учнів проводяться за видами оцінювання, визначеними спеціальними законами, і відповідно до критеріїв, визначених Міністерством освіти і науки України.

Оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку.

Облік навчальних занять і результатів навчання учнів під час дистанційного навчання здійснюється відповідно до законодавства. Організація освітнього процесу під час дистанційного навчання здійснюється у межах робочого часу педагогічних працівників.

Організація освітнього процесу під час дистанційного навчання здійснюється з дотриманням вимог законодавства про освіту, захист персональних даних, а також санітарних правил і норм (щодо формування розкладу навчальних занять, рухової активності (фізкультхвилинок), вправ для очей, тривалості виконання завдань для самопідготовки у позанавчальний час).

Дистанційне навчання дітей із особливими освітніми потребами НРЦ здійснюється з урахуванням індивідуальної програми розвитку. 

Дистанційне навчання осіб із особливими освітніми потребами може передбачати залучення допоміжних технологій дистанційного навчання (озвучування даних з екрану, голосове введення тексту, субтитри, клавіатури зі спеціальними можливостями тощо) з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів таких осіб.

Технології дистанційного навчання можуть використовуватися під час організації здобуття освіти за різними формами (очною (денною, вечірньою), заочною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою), педагогічним  патронажем, в залежності від потреб та технічного забезпечення учня.

 Технології дистанційного навчання під час організації здобуття освіти за різними формами можуть використовуватися для:

1. забезпечення вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) або їх окремих тем, впровадження профільного навчання;
2. забезпечення проведення окремих навчальних занять і консультацій, оцінювання результатів навчання учнів;
3. реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учнів відповідно до їх здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду;
4. забезпечення освітнього процесу під час надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження, карантину, інших обставин, які об'єктивно унеможливлюють відвідування закладів освіти;
5. забезпечення проведення (надання) додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) для осіб з особливими освітніми потребами Використання технологій дистанційного навчання для вивчення окремих тем з навчальних предметів (інтегрованих курсів), проведення окремих навчальних занять і консультацій, оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися за ініціативою педагогічних працівників (з відповідним узгодженням розкладу навчальних занять).

Електронне освітнє середовище – сукупність умов навчання, виховання та розвитку учнів, що забезпечуються за допомогою сучасних освітніх, інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій.

При організації дистанційного навчання, а саме вибору сервісів для навчання, підбору засобів комунікації, Навчально-реабілітаційний центр орієнтується на технічні можливості: не тільки власні, але й можливості учнів та вчителів.

У дистанційному навчанні найважливішими є оперативне інформування та безпосередньо сам процес навчання. Налагодження первинної комунікації між учнями, батьками та вчителями, оперативне інформування щодо динамічних змін, оголошення від адміністрації закладу освіти найоптимальніше здійснювати засобами служби миттєвих повідомлень, соціальні мережі. Взаємодія та комунікація між учнем/учнями і педагогом є головним елементом кожного заняття. З метою вирішення організаційних та освітніх питань заклад буде використовувати: соціальні мережі (Вайбер, Телеграм та інші); платформи ZOOM, HUMAN.

Якщо у класі є діти, в яких немає доступу до мережі Інтернет, то основне навчання для таких учнів буде відбуватися за підручником. Завдання будуть  передаватись телефоном чи іншими доступними засобами спілкування. Завдання будуть максимально деталізовані, які вміщують не лише перелік, а й роз’яснення порядку опрацювання тем і виконання завдань. Учителі будуть передбачити для таких дітей індивідуальні консультації і враховувати, що такій дитині після повернення до очного навчання знадобиться додаткова підтримка.

У режимі реального часу можна проводити онлайн консультації, заняття, обговорювати та приймати рішення, дискутувати, проводити захист проєктів, вебконференцій. Учитель і учні можуть бачити один одного, вчитель має можливість супроводжувати заняття наочними матеріалами.

Директорка Навчально-реабілітаційного центру разом з заступником директора з навчально-виховної роботи організовують роботу працівників закладу, затвердивши колегіально схвалені педагогічною радою закладу рішення. Елементом контролю слугуватиме звітування педагогічних працівників закладу про часткове чи повне виконання освітньої програми (програм).

Педагогічні працівники, які організовують дистанційне навчання, підвищують свою кваліфікацію щодо використання інформаційно-комунікативних (цифрових) технологій в освітньому процесі шляхом формальної, неформальної або інформальної освіти в порядку, визначеному законодавством. Підвищення кваліфікації шляхом формальної освіти здійснюється за Типовою програмою підвищення кваліфікації, затвердженою Міністерством освіти і науки України.

Батьки сприяють виконанню дитиною освітньої програми, навчальних програм з окремих предметів (інтегрованих курсів) і досягненню передбачених ними результатів навчання, реалізації індивідуальної освітньої траєкторії, дбають про фізичне та психічне здоров'я дітей, формують у них навички здорового способу життя, а також сприяють дотриманню учнями академічної доброчесності в освітньому процесі.